Мілпразон таблетки, покриті плівкою для котів
(Таблетки)
Опис
Таблетки, вкриті оболонкою, двоопуклі, овальної форми, жовто-коричневого кольору, з рискою на одному боці.
Склад
1 таблетка містить діючі речовини:
мілбеміцин оксим - 16 мг,
празіквантел - 40 мг.
Допоміжні речовини: оксид заліза червоний (Е172), титану діоксид (Е171), целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, повідон, натрію кроскармелоза, кремній колоїдний безводний, магнію стеарат, гіпромелоза, пропіленгліколь, ароматизатор м'яса, порошок дріжджів.
Фармакологічні властивості
ATCvet QP54, ендектоциди (QP54AB51, мілбеміцини)
Фармакодинаміка.
Мілпразон - комбінований антигельмінтний препарат нематоцидної і цестоцидної дії. Діючі речовини, які входять до складу препарату, обумовлюють його широкий спектр антигельмінтної дії.
Мілбеміціну оксим - макроциклічний лактон, отриманий в результаті ферментації Streptomyces hygroscopicus, типу Aureolacrimosus, активний щодо личинок та імаго нематод, які паразитують у травному каналі котів, а також щодо личинок нематод Dirofilaria immitis (мікродирофілярій). Механізм дії мілбеміцину зумовлений підвищенням проникності клітинних мембран для іонів хлору (Сl-), що призводить до поляризації мембран клітин нервової і м'язової тканини, паралічу і загибелі паразита.
Празіквантел є похідним ацильованого піразинізохіноліну. Празіквантел активний щодо цестод і трематод. Підвищуючи проникність клітинних мембран паразита для іонів кальцію ( Ca2+), викликає деполяризацію мембран, скорочення мускулатури і руйнування тегументу, що призводить до загибелі паразита і сприяє його виведенню з організму тварин.
Фармакокінетика.
Після перорального застосування препарату максимальна концентрація мілбеміцину оксиму в плазмі крові котів досягається впродовж 2 години, з організму тварин виводиться, в основному, у незміненому виді, період напіввиведення складає біля 13 годин.
Після перорального застосування препарату максимальна концентрація празіквантелу в плазмі крові досягається через 1 годину, з організму сполука виводиться, в основному, у виді неактивних метаболітів сечею, період напіввиведення складає 3 години.
У щурів метаболізм є повним, проте повільним, оскільки мілбеміцину оксим у незміненому вигляді не виявляли у сечі або фекаліях. Основними метаболітами у щурів є моногідроксильовані похідні, пов’язані з печінковою біотрансформацією. Крім відносно високих концентрацій у печінці, існує деякий рівень концентрації у жирі, що вказує на ліпофільність речовини.
Мілпразон за ступенем дії на організм котів належить до помірно токсичних речовин (3 клас безпечності), у рекомендованих дозах не виявляє сенсибілізуючої, ембріотоксичної і тератогенної дії, добре переноситься котами різних порід і віку. Препарат токсичний для бджіл, а також для риби та інших гідробіонтів.
Застосування
Профілактика та лікування котів при інвазіях, спричинюваних цестодами (личинковими і статевозрілими формами) - Dipylidium caninum, Taenia spp., Echinococcus spp.; нематодами - Ancylostoma tubaeforme, Toxocara cati, Dirofilaria immitis (профілактика захворювання); в т.ч. при комбінованих нематодо-цестодозних інвазіях.
Препарат також можна застосовувати для профілактики дирофіляріозу серця (Dirofilaria immitis), якщо показане супутнє лікування проти цестод.
Дозування
Препарат застосовують котам одноразово під час годівлі з невеликою кількістю корму або вводять примусово на корінь язика після годівлі у мінімальній терапевтичній дозі 2 мг мілбеміцину оксиму та 5 мг празіквантелу на кг маси тіла.
Залежно від маси тіла котів фактичне дозування складає:
Маса тіла Кількість препарату
2 - 4 кг ½ таблетки
> 4 - 8 кг 1 таблетка
> 8 - 12 кг 1½ таблетки
Попередньої голодної дієти і застосування послаблюючих засобів перед дегельмінтизацією не вимагається.
З лікувальною метою котів дегельмінтизують за показами, з профілактичною метою - щоквартально, а також перед кожною вакцинацією і паруванням у терапевтичній дозі. Одноразова терапевтична доза препарату захищає котів від зараження Dirofilaria immitis впродовж одного місяця. Для наступної профілактики дирофіляріозу доцільно застосовувати препарат із вмістом однієї діючої речовини мілбеміцину оксим.
Особливостей дії препарату при його першому застосуванні і відміні не встановлено. При проведенні дегельмінтизації необхідно дотримуватися рекомендованих термінів. У випадку пропуску чергової обробки застосування препарату відновлюють у тій же дозі і по тій же схемі.
Протипоказання
Підвищена індивідуальна чутливість тварин до компонентів препарату (в т.ч. в анамнезі)!
Виражені порушення функцій нирок і печінки!
Не застосовувати препарат котам масою тіла менше 2 кг!
Не застосовувати виснаженим і хворим на інфекційні захворювання тваринам!
Застереження
Дегельмінтизацію кішок під час вагітності та лактації проводять за необхідності і під наглядом лікаря ветеринарної медицини.
Рекомендують проводити обробку усіх тварин, які перебувають в одному господарстві.
З метою розробки ефективної програми дегельмінтизації котів необхідно враховувати місцеву епізоотичну ситуацію та умови утримання тварин, і проводити дегельмінтизацію під наглядом лікаря ветеринарної медицини.
У регіонах з ризиком захворювання на дирофіляріоз (D. caninum) необхідно проводити одночасне лікування тварин проти проміжних хазяїв, якими є комарі родів Anopheles, Aedes, Culex, для запобігання повторного зараження.
Застосування препарату ослабленим котам або із порушеннями функцій нирок або печінки проводять після оцінки співвідношення користь/ризик під наглядом лікаря ветеринарної медицини.
Форма випуску
Блістери з фольги ОПА/Al/ПВХ холодного штампування та алюмінієвої фольги по 2, 4 та 48 таблеток.
Зберігання
Препарат зберігають в оригінальній упаковці виробника, окремо від продуктів харчування і кормів, у сухому, захищеному від прямих сонячних променів, недоступному для дітей і тварин, місці при температурі від 5 до 25 °C. Розділені навпіл таблетки слід зберігати при температурі до 25°C в оригінальному блістері. Зберігати блістер у зовнішній картонній упаковці.
Термін придатності
3 роки. Термін придатності розділених навпіл таблеток після відкриття первинної упаковки становить 6 місяців.
